Як нам серця тривожить він!

Говорить він про рідний дім,

Про те, як був я молодим.

Минули ті щасливі дні.

В пітьму могил пішли одні,

А інші з нас між власних стін

Не чують цей печальний дзвін.

Колись і я в вечірній час

Під тихий дзвін піду від вас,

Та хтось у віршах навздогін