Переклад із Осипа Мандельштама

                       * * *

Безсонниця. Гомер. Вітрила кораблів.

Їх список прочитав я лиш до половини:

Цей довгий виводок, цей поїзд журавлиний,

Що над Елладою античною злетів.

Мов журавлиний ключ, що знявся у віки,

Оспівує похід поезія натхненна.

Куди ви пливете? Коли б не та Єлена,

Навіщо Троя вам, ахейські вояки?

І хвилі, і рядки – все рухає кохання.

Що ж слухати мені? І ось Гомер мовчить,

Лиш море Чорне войовниче стугонить

І в узголів`я снів гуркоче до світання.